Особливості ставлення до проблеми домашнього насильства в українських сім'ях

Abstract

Насильство у сім’ї – це соціальне явище, яке є однією з найбільш розповсюджених у світі форм порушення прав людини. Проблема насильства в сім’ї є актуальною для нашої країни і кожного громадянина. Сім’я має бути «осередком демократії», а не насильства та надавати безпеку, затишок, радість, наснагу до діяльності, життя, спілкування, що є можливим тільки за умови відсутності у ній насильства будь-яких видів і проявів. В Україні проблема насильства в сім'ї тривалий час не була предметом спеціальних досліджень соціології, психології, соціальної педагогіки, соціальної роботи. Однак, сучасна практика щодо попередження й подолання домашнього насильства свідчить про поступове концептуальне осмислення цього питання на науковому й державному рівнях, що і пояснює актуальність обраної тематики. В роботі здійснено теоретичний та емпіричний аналіз проблеми сімейного насильства у вітчизняному контексті. Розділ 1 присвячений висвітленню домашнього насильства як проблеми сучасного українського суспільства. Зокрема, проаналізовано поняття та причини агресії, агресивної та насильницької поведінки. Висвітлено особливості вияву проблематики насильства щодо дітей. Розділи 2 та 3 описують емпіричне дослідження особливостей ставлення до проблеми домашнього насильства в сім'ях за допомогою спеціально розробленої анкети та ще двох методик: опитувальника Ю. Альошиної та шкали Д. Фішера. Представлено аналіз результатів даного дослідження та їх обговорення. Розділ 4 присвячений шляхам та прийомам запобігання домашньому насильству. Зокрема, було розглянуто досвід роботи Центру соціальної роботи Холминської селищної ради з профілактики домашнього насильства та запропонована програма тренінгу щодо запобігання домашнього насильства.