Особливості розвитку самоефективності майбутніх фахівців соціальних служб у процесі професійної підготовки

Abstract

Чимало людей відчувають труднощі у ефективності спілкування та успішності трудової діяльності. Найчастіше це пов'язано з тим, що вони не повною мірою оцінюють свої можливості та здібності, тим самим використовуючи непродуктивні стратегії поведінки. Ставлення до самоефективності – це дуже важливий чинник, що визначає наш вибір дії. Чим вище самоефективність, тим більша ймовірність того, що людина намагатиметься щосили для досягнення мети. У зв'язку з цим необхідно мати чітке уявлення про самоефективність і способи її підвищення або, іншими словами, про фактори, що на неї впливають. Перший розділ роботи присвячено теоретико- методологічному аналізу проблеми самоефективності у науковій літературі, розглядено теорії самоефективності у професійній діяльності, теоретично досліджено особливості самоефективності фахівців соціальних служб. В другому розділі досліджено рівень сформованості компонентів самоефективності майбутніх соціальних працівників. В третьому розділі запропоновано програму розвитку самоефективності для студентської молоді. Наукова новизна роботи пoлягaє у нacтупнoму : здiйcнено тeopeтичний aнaлiз проблеми самоефективності у науковій літературі, проаналізовано теорії самоефективності у професійній діяльності; досліджено зміст і складові самоефективності фахівців соціальних служб; визначено показники гностично - рефлексивної, афективно-ціннісної і поведінково-регулятивної складових розвитку самоефективності майбутніх фахівців соціальних служб; розроблено програму розвитку самоефективності майбутніх фахівців соціальних служб.